Jutro może być za późno. Czwarty panel dyskusyjny.

Український варіант нижнього

Jutro może być za późno – aktywistki na rzecz praw człowieka

Termin panelu: 30 października 2020 | godz. 18:00. Transmisja online: https://www.facebook.com/feminatywa/

Wszystkie spotkania festiwalu będą transmitowane online na profilu Feminatywy. Transmisja będzie tłumaczona na język migowy.

Polub nas na Facebooku i bądź na bieżąco: https://www.facebook.com/feminatywa/

Śledź nas na Instagramie: https://www.instagram.com/feminatywa_festival/

W panelu wezmą udział

  • Tamila Taszewa | zastępczyni Stałego Przedstawicielstwa Prezydenta Ukrainy w Autonomicznej Republice Krym, aktywistka broniącą praw człowieka, założycielka i prezeska organizacji pozarządowej Crimea SOS, laureatka Polskiej Nagrody im. Sérgia Vieiry de Mello 2019
  • Janina Ochojska-Okońska | posłanka Parlamentu Europejskiego, polska działaczka humanitarna, założycielka i prezeska Polskiej Akcji Humanitarnej, laureatka wielu nagród polskich i zagranicznych, wyróżniona m. in. Krzyżem Komandorskim Orderu Odrodzenia Polski
  • Tłumaczka z języka ukraińskiego: Anna Ursulenko
  • Tłumaczka na język migowy: Aleksandra Szalek-Palmowska

Prawa człowieka w Polsce i w Ukrainie

Podczas czwartego spotkania w ramach polsko-ukraińskiej Feminatywy porozmawiamy o prawach człowieka zarówno w kontekście aktualnych problemów i wyzwań stojących przed naszymi krajami, jak i z perspektywy światowej. Jak wygląda ochrona praw kobiet, uchodźców, osób LGBT+, niepełnosprawnych w Polsce, a jak w Ukrainie? Co jest na świeczniku opinii publicznej oraz aktywistek i aktywistów broniących praw człowieka w Polsce, a co w Ukrainie? Czy nasze „lokalne” podwórka mają podobne oblicza?

Polska i Ukraina a wyzwania światowe

Czy dyskurs wewnątrzkrajowy przyćmiewa w naszych krajach wyzwania, które mają wymiar ponadnarodowy, takie jak zmiany klimatyczne, dostęp do wody, masowe migracje i kryzys uchodźczy, a także coraz silniejsze tendencje autokratyczne stanowiące zagrożenie dla państw demokratycznych? Czy kraj, w którym toczy się wojna może pozwolić sobie / powinien angażować się w pomoc humanitarną dla krajów globalnego Południa? W jakim zakresie i przy wsparciu jakich programów rządowych i pozarządowych Polska i Ukraina angażowały się w realizację Milenijnych Celów Rozwoju. Jakie narzędzia i formy nacisku są najskuteczniejsze w aktywizmie na rzecz praw człowieka?

Czy obrońca praw wykluczonych w Europie Środkowej ma twarz kobiety?

Chcielibyśmy zastanowić się także nad źródłem aktywizmu w naszych krajach – czemu i kiedy kobiety wychodzą na ulice oraz angażują się w działalność humanitarną, społeczną. Nie walczą tylko o „swoje” (jak np. o prawa decydowania o własnym ciele jak podczas polskich Czarnych protestów), lecz często stają w obronie innych wykluczonych. Czy można powiedzieć, że ruch na rzecz praw człowieka w Europie Środkowo-Wschodniej ma twarz kobiety? Co my – Polki i Ukrainki – możemy zrobić razem, dążąc do zapewnienia równego statusu kobiet i mężczyzn, poprawy stanu edukacji, ochrony środowiska naturalnego i budowania globalnego partnerstwa między narodami.

ЗУСТРІЧ 4 | 30.10| 18.00 | Завтра може бути запізно – активістки правозахисного руху

1) Таміла Ташева | заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, правозахисниця, засновниця і президентка громадської організації «КримSOS», лауреатка польської премії ім. Сержіо Вієйри ді Мелло (2019)
2) Яніна Охойська-Оконська | депутатка Європейського парламенту, польська громадська діячка, засновниця і президентка організації «Польська гуманітарна акція», лауреатка багатьох польських та закордонних премій, нагороджена, зокрема, Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі
3) Модераторка: Аґнєшка Ліхнерович, журналістка TOK FM, репортерка, яка займається соціальною політикою та закордонними справами, насамперед у Східній Європі, лауреатка Премії Польської пресової агенції ім. Р. Капусцінського
4) Перекладачка з української мови: Анна Урсуленко
5) Перекладачка жестовою мовою: Олександра Шалек-Пальмовська

ПРАВА ЛЮДИНИ В ПОЛЬЩІ ТА В УКРАЇНІ

Під час четвертої зустрічі в межах Польсько-Української Фемінативи ми будемо говорити про права людини – як в контексті актуальних проблем і викликів, що стоять перед нашими країнами, так і з глобальної перспективи. Як виглядає захист прав жінок, біженців, представників ЛГБТ+ та осіб з особливими потребами у Польщі, а як – в Україні? На чому зосереджена громадська думка та увага активісток і активістів із захисту прав людини в Польщі, а на чому – в Україні? Чи наші «локальні» подвір’я мають схожі обличчя?

ПОЛЬЩА Й УКРАЇНА ТА ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ

Чи внутрішньокрайовий дискурс затьмарює в наших країнах виклики, які мають наднаціональний вимір, такі як – кліматичні зміни, доступ до води, масові міграції і біженецька криза, а також щораз сильніші автократичні тенденції, які становлять загрозу для демократичних держав? Чи країна, в якій іде війна може дозволити собі / повинна долучатися до гуманітарної допомоги для країн глобального Півдня? Наскільки і за підтримки яких урядових та неурядових програм Польща і Україна долучалися до реалізації Цілей розвитку тисячоліття? Які інструменти і форми тиску є найефективнішими у правозахисній діяльності?

ЧИ ЗАХИСНИК ПРАВ «ВИКЛЮЧЕНИХ» У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЄВРОПІ МАЄ ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ?

Ми хотіли б також поміркувати про джерело активізму в наших країнах – чому і в яких випадках жінки виходять на вулиці та долучаються до гуманітарної, громадської діяльності? Не боряться тільки за «своє» (як напр., за право приймати рішення щодо власного тіла, як під час польських «Чорних протестів»), але часто стають на захист інших «виключених». Чи можна сказати, що рух за захист прав людини в Центрально-Східній Європі має жіноче обличчя? Що ми – українки і польки – можемо зробити разом для забезпечення рівного статусу жінок і чоловіків, покращення якості освіти, захисту природнього середовища і побудови глобального партнерства між народами.