O postrzeganiu kobiet w przestrzeni artystycznej. Drugi panel dyskusyjny.

Український варіант нижнього

Być kobietą, być kobietą! O postrzeganiu kobiet w przestrzeni artystycznej

Termin panelu: 25 września 2020 | godz. 18:00. Transmisja online: https://www.facebook.com/feminatywa/

Wszystkie spotkania festiwalu będą transmitowane online na profilu Feminatywy. Transmisja będzie tłumaczona na język migowy.

Polub nas i bądź na bieżąco: https://www.facebook.com/feminatywa/

Śledź nas na Instagramie: https://www.instagram.com/feminatywa_festival/

W panelu wezmą udział

  • Marta Frej | malarka, ilustratorka, aktywistka, prezeska fundacji Kulturoholizm (PL)
  • Maria Peszek | wokalistka, autorka tekstów, aktorka teatralna i filmowa (PL)
  • Natalia Śniadanko | poetka, pisarka, dziennikarka, tłumaczka, autorka książek Lubczyk na poddaszu, Ahatanhel oraz Kolekcja namiętności (UA)
  • Dana Vynnytska | kompozytorka, wokalistka i pianistka, liderka zespołu Dagadana (UA)
  • Moderatorka: Kaja Puto | publicystka i redaktorka zajmująca się tematyką Europy Wschodniej oraz migracji
  • Tłumaczka z języka ukraińskiego: Anna Ursulenko
  • Tłumaczka na język migowy: Aleksandra Szalek-Palmowska

Być kobietą

„Niech się pani uśmiechnie”, „Pani sama nocuje w tym pokoju? Może ja panią odwiedzę?”, „Pani to lubi sobie tupnąć nóżką”, „Tylko bez histerii”. Każda z nas potrafi pewnie przywołać z pamięci niejeden seksistowski komentarz kierowany pod swoim adresem przez szefów czy współpracowników. Umniejsza się nasze umiejętności, inteligencję i talent, postrzega przez pryzmat fizyczności i stereotypowych ról społecznych. Codziennością jest pytanie kobiet aktywnych zawodowo o to, jak godzą pracę z opieką nad dziećmi oraz o reakcje ich partnerów na odniesione przez siebie sukcesy. Mężczyzna zdobywa awans, główną rolę w filmie czy sławę dzięki talentowi, doświadczeniu i ciężkiej pracy, kobieta – szczęściu i urodzie.

Kobiety są występne i zdradzieckie

Na jaw co chwilę wychodzą sprawy dotyczące molestowania kobiet w teatrach, operach, na planach filmowych. Pisarki oskarżane są o zdobywanie kontraktów literackich dzięki protekcji starszych kolegów po fachu. Nagłaśniane są sytuacje zastraszania kobiet i psychicznego znęcania się przez wyżej postawionych i nieraz bardzo cenionych za swoją twórczość mężczyzn. Podczas drugiego spotkania Feminatywy Polsko-Ukraińskiej porozmawiamy o tym, czy różnice w traktowaniu kobiet i mężczyzn w artystycznych zawodach nadal są widoczne. Czy kobiety-pisarki, malarki, aktorki, wokalistki wciąż traktowane są protekcjonalnie i gorzej opłacane od swoich kolegów? Z jakimi historiami musiały mierzyć się na swojej drodze? Czy wciąż pokutuje myślenie o kobietach, które do sukcesu dochodzą przez manipulacje i łóżkowe strategie? Wreszcie – czy potrafimy być dla siebie wsparciem i okazujemy koleżankom siostrzaną solidarność?

Nawet gdyby komuś miało to przeszkadzać

Zapytamy też, jak współcześnie odbierana jest twórczość autorstwa kobiet. Czy spotyka się ona z lekceważeniem czy uznaniem ze strony krytyki? Czy sensowne jest rozgraniczanie sztuki na męską i kobiecą? Kto jest odbiorcą literatury, muzyki czy filmów tworzonych przez kobiety? Podyskutujemy o tym, jak zmienił się pejzaż artystyczny od kiedy kobiety zeszły z obrazów i stanęły z pędzlami przed sztalugami, po obu stronach kamery i aparatu fotograficznego, z pozycji muz poetów przeszły na stronę podmiotów lirycznych, a z chórków na przód sceny. Co sztuka zyskała dzięki włączeniu perspektywy kobiet i ich narracji do mainstreamu? I jeśli sztuka współtworzy rzeczywistość – jaki świat lub wieloświat kreują dla nas współczesne artystki?

Biogramy autorek:

Marta Frej – malarka, ilustratorka, aktywistka, prezeska fundacji Kulturoholizm. Ukończyła studia na Akademii Sztuk Pięknych w Łodzi. Za działalność artystyczną zaangażowaną w obronę równości płci i praw kobiet została wyróżniona nagrodą Okulary Równości 2015, przyznawaną przez Fundację im. I. Jarugi-Nowackiej. Laureatka nagrody O!lśnienia roku 2017 w kategorii: sztuka. Wraz z Agnieszką Graff wydała w 2015 r. książkę Memy i grafy. Dżender, kasa i seks, a w ubiegłym roku powstał jej komiks Dromaderki. Najbardziej popularne prace to grafiki z tekstami ilustrujące współczesne życie kobiet w Polsce. Prace, które przybrały formę obrazów, były wystawiane w różnych galeriach w całej Polsce. Obecnie współpracuje z tygodnikiem Polityka i z Wysokimi Obcasami.

Zdjęcie Marty Frej.

Maria Peszek – wokalistka, aktorka, autorka tekstów i performerka. Przez dziesięć lat aktywności aktorskiej grała u najważniejszych reżyserów teatralnych i filmowych, tworząc szereg wielokrotnie nagradzanych ról. Współpracowała między innymi z Jerzym Grzegorzewskim, Piotrem Łazarkiewiczem, Agnieszką Holland, Jerzym Stuhrem, Kazimierzem Kutzem, Krystianem Lupą. Od 2005 roku koncentruje się głównie na twórczości muzycznej, która okazała się jej prawdziwą pasją. Wydała cztery albumy solowe: miasto mania (2005) / maria Awaria (2008) / Jezus Maria Peszek (2012) / Karabin (2016). Każdy z nich wywoływał burzę i jednocześnie okazywał się artystycznym i komercyjnym sukcesem, stając się platynowym i podwójnie platynowym, łącznie sprzedając się w sakładzie ponad 250 tysięcy egzemplarzy i czyniąc Marię Peszek jedną z najważniejszych postaci polskiej sceny muzycznej. Określana jako „koncertowe zwierzę” Maria Peszek zagrała ponad 400 entuzjastycznie odebranych koncertów w Polsce i za granicą, na scenach klubowych oraz na najważniejszych polskich i europejskich festiwalach. Laureatka prestiżowych nagród między innymi: Paszportu Polityki, Fryderyków, Wdech Gazety Wyborczej i Fenomenu Przekroju. Przez pięć lat prowadziła w Radiu Roxy swój autorski program — Radio Maria. Autorka przejmujących i bezkompromisowych tekstów poruszających tematy religijności, polskości, tradycyjnych ról społecznych, niejednokrotnie wstrząsających polską opinią publiczną, Maria Peszek wywołuje skrajne emocje, jasno i otwarcie wyraża swoje poglądy i jest jedną z najbardziej wyrazistych postaci w przestrzeni publicznej. W styczniu 2020 po koncertowej przerwie Artystka wróciła z bandem w nowym składzie i z nowymi, zaskakującymi aranżami w ramach entuzjastycznie przyjmowanej SORRY POLSKO SUPER TOUR.

Zdjęcie twarzy kobiety.
Maria Peszek

Natalka Śniadanko – poetka, pisarka, dziennikarka, tłumaczka z języka polskiego, niemieckiego i rosyjskiego. Ukończyła Państwowy Uniwersytet im. Iwana Franki we Lwowie oraz romanistykę i slawistykę na uniwersytecie we Fryburgu. Publikuje zarówno w ukraińskiej, jak i zagranicznej prasie m.in. „du”, NZZ (Szwajcaria); Die Welt, Süddeutsche Zeitung, Deutsche Welle (Niemcy), New York Times, The Guardian (USA); Gazeta Wyborcza, Tygodnik Powszechny, Nowa Europa Wschodnia (Polska). Jest redaktorką działu ukraińskiego polsko-niemiecko- ukraińskiego czasopisma literackiego RADAR. Przetłumaczyła książki Elfriede Jelinek, Günthera Grassa, Stefana Zweiga, Herty Müller, Joanny Bator, Czesława Miłosza i wielu innych. Po polsku ukazały się jej trzy powieści: Lubczyk na poddaszu, Ahatanhel oraz Kolekcja namiętności. Dwukrotnie nominowana do nagrody literackiej Angelus (2014, 2020). Mieszka we Lwowie.

Zdjęcie Natalii Śniadanko.
Natalia Śniadanko

Bogdana (Dana) Vynnytska – kompozytorka, wokalistka i pianistka. Urodziła się w Iwano-Frankowsku na Ukrainie. Jest absolwentką Lwowskiej Akademii Muzycznej, laureatką wielu prestiżowych nagród oraz stypendiów. W Polsce znana jest w szczególności jako jedna z liderek i współzałożycielka polsko-ukraińskiej grupy DAGADANA (laureat nagrody Fryderyki). Zaangażowana w wiele projektów muzycznych sięgających do muzyki etnicznej i łączącej ją z innymi stylami – jazzem czy elektroniką (Śpiewacza Banda, Babooshki, Shockolad). Kuratorka programu polsko-ukraińskiego dla dzieci podczas Miesiąca Lwowskiego w ramach Wrocław ESK 2016.

Zdjęcie Dany Vinnytskiej.
Dana Vynnytska

Kaja Puto – publicystka i redaktorka zajmująca się tematyką Europy Wschodniej oraz migracji. Związana z Krytyką Polityczną, stowarzyszeniem reporterów Rekolektyw i stowarzyszeniem n-ost – The Network for Reporting on Eastern Europe. W latach 2015-2018 wiceprezeska wydawnictwa Ha!art.

Zdjęcia Kai Puto.
Kaja Puto

ЗУСТРІЧ 2 | 25.09 | Бути жінкою, бути жінкою! Про сприйняття жінок у мистецькому середовищі

1) Марта Фрей | художниця, ілюстраторка, активістка, президентка фонду „Kulturoholizm”
2) Марія Пешек | вокалістка, авторка текстів, акторка кіно і театру
3) Наталка Сняданко | поетка, письменниця, журналістка, перекладачка, авторка книг «Комашина тарзанка», «Синдром стерильності» (польською – „Ahatanhel”) та „Колекція пристрастей”
4) Дана Винницька | композиторка, вокалістка й піаністка, лідерка гурту DagaDana
5) Модераторка: Кая Путо | публіцистка і редакторка, яка займається тематикою Східної Європи та міграції
6) Перекладачка з української мови: Анна Урсуленко
7) Перекладачка жестовою мовою: Олександра Шалек-Пальмовська

БУТИ ЖІНКОЮ

«Усміхнися!», «Ти сама ночуєш у цій кімнаті? Може, я до тебе приєднаюся?», «А ти любиш тупнути ніжкою!», «Тільки без істерики!». Кожна з нас може пригадати не один сексистський коментар на свою адресу від шефів чи співробітників. Применшують наші уміння, інтелект і талант, сприймають крізь призму зовнішнього вигляду і стереотипних соціальних ролей. Професійно активні жінки щоденно чують запитання про те, як їм вдається поєднувати роботу із доглядом за дітьми, та про реакцію, яку викликають здобуті успіхи у їхніх партнерів. Чоловік отримує підвищення, головну роль у фільмі чи славу завдяки талантові, досвіду і важкій праці, жінка – завдяки удачі і вроді.

БО ЖІНКИ ПОРОЧНІ І ЗРАДЛИВІ

Щомиті стає відомо про справи, які стосуються домагання жінок у театрах, операх, на знімальних майданчиках. Письменниць звинувачують у здобуванні літературних контрактів завдяки протекції старших колег за фахом. Розголосу набувають ситуації, пов’язані із залякуванням жінок і психічним знущанням вище поставлених і часто більше цінованих за свою творчість чоловіків. Під час другої зустрічі Польсько-Української Фемінативи ми поговоримо про те, чи відмінності у сприйнятті жінок і чоловіків у мистецьких професіях до цього часу помітні. Чи до жінок-письменниць, художниць, акторок, вокалісток досі ставляться з поблажливістю, і чи вони заробляють менше за своїх колег? Які історії вони змушені були пережити на своєму шляху? Чи досі несуть покуту за судження про жінок, що досягають успіху завдяки маніпуляціям і «ліжковим стратегіям»? Зрештою – чи ми здатні бути одна для одної підтримкою та чи виявляємо сестринську солідарність із подругами?

НАВІТЬ, ЯКЩО Б КОМУСЬ ЦЕ МАЛО ЗАВАЖАТИ

Розпитаємо також про те, як сьогодні сприймається творчість жінок. Вона натрапляє на легковаження чи визнання зі сторони критики? Чи має сенс розмежування мистецтва на чоловіче і жіноче? Хто є адресатом літератури, музики чи фільмів, які творять жінки. Подискутуємо про те, як змінився мистецький пейзаж, відколи жінки зійшли з картин і стали з пензлями перед мольбертами, по обидві сторони камери і фотоапарату, з позиції муз поетів перейшли на сторону ліричних суб’єктів, а з хорів – на авансцену. Що здобуло мистецтво завдяки долученню перспективи жінок та їхньої нарації до «мейнстриму»? І якщо мистецтво співтворить реальність – який світ чи мультивсесвіт творять для нас сучасні мисткині?

Біографії авторів

Марта Фрей – художниця, ілюстраторка, активістка, голова Фонду Kulturoholizm. Навчалася в Академії мистецтв в Лодзі. За художню діяльність, спрямовану на захист рівноправності статей і прав жінок отримала в 2015 р. премію «Okulary Równości», яка присуджується Фондом ім. І. Яруги-Новацької. Лауреатка премії O!lśnienia в 2017 р. в категорії образотворче мистецтво. У співавторстві з Агнєшкою Графф видала в 2015 р. книжку Memy i grafy. Dżender, kasa i seks, а минулого року – комікс Dromaderki. Її найбільш популярні роботи – це графічні малюнки з текстами, які ілюструють сучасне життя жінок в Польщі. Роботи у вигляді картин виставлялися в галереях по цілій Польщі. На даний момент співпрацює з тижневиком Polityka і з місячником Wysokie Obcasy.

Zdjęcie Marty Frej.
Марта Фрей

Марія Пешек – співачка, акторка, авторка текстів, перформерка
Протягом десять років своєї активної акторської діяльності співпрацювала з визначними театральними та кінорежисерами. За свої ролі неодноразово отримувала нагороди. Працювала з Єжи Ґжеґожевським, Пйотром Лазаркевічом, Аґнєшкою Голланд, Єжи Штуром, Казімєжом Куцом , Кристіаном Люпою.
З 2005 року зосередилася на музичній творчості, яка виявилася її справжнім захопленням. Видала чотири сольні альбоми: “Місто манія” (2005), “Маріа Аварія” (2008), “Ісус Марія Пешек” (2012), “Карабін” (2016). Кожен з них був масово обговорюваним, і водночас – творчо та комерційно успішним, . Продажі альбомів, які стали платиновими, опісля подвійно платиновим сягають 250 тис. копій, завдяки чому Марія Пешек стала однією з найважливіших постатей на польській музичній сцені. Її називають “концертним звіром”- зіграла більше 400 концертів на клубних та фестивальних сценах Польщі та Європи. Лауреатка престижних премій: Paszport Polityki ( відома у Польщі премія газети Polityka), Wdech ( премія газети Gazeta Wyborcza) Frederyki (музична премія) та Fenomen Przekroju (премія газети Przekrój). П’ять років була ведучою на Радіо Roxy де вела свою авторською програму Радіо Марія.
Авторка вражаючих та безкомпромісних текстів на тему віри, Польщі, традиційних соціальних ролей, часто шокуючи польське суспільство. Марія Пешек викликає надзвичайні емоції, прямо висловлює свої погляди і є однією з найбільш яскравих особистостей у публічному просторі. У січні 2020 року після перерви в концертній діяльності, Артистка повернулася з гуртом у новому складі та з новими, дивовижними аранжуваннями, у рамках туру SORRY POLSKO SUPER TOUR.

Zdjęcie twarzy kobiety.
Марія Пешек

Наталка Сняданко – поетеса, письменниця, журналістка, перекладачка з польської, німецької та російської мов. Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка та романістику і славістику у Фрайбурзькому університеті. Публікується в українській та закордонній пресі: „du”, NZZ (Швейцарія); „Die Welt”, „Süddeutsche Zeitung”, „Deutsche Welle” (Німечинна), „New York Times”, „The Guardian” (США); „Gazeta Wyborcza”, „Tygodnik Powszechny”, „Nowa Europa Wschodnia” (Польща). Редакторка української частини в німецько-польсько-українському літературному журналі РАДАР. Переклала книги Ельфріди Єлінек, Гюнтера Грасса, Стефана Цвейга, Герти Мюллер, Йоанни Батор, Чеслава Мілоша та багато інших. Польською мовою видано три їй романи: “Комашина тарзанка”, “Агатангел” та “Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки”
Двічі була номінована на літературну премію “Ангелус” (2014, 2020). Живе у Львові.

Zdjęcie Natalii Śniadanko.
Наталка Сняданко

Богдана (Дана) Винницька – співачка, композиторка, піаністка. Народилася в Івано-Франківську, навчалась у Львівській академії музики. Лауреатка багатьох престижних премій і стипендій. В Польщі відома, зокрема, як вокалістка і співзасновниця гурту DAGADANA (лауреат найпрестижнішої польської музичної нагороди «Fryderyki»). Пов’язана з багатьма проєктами, які поєднують етнічну музику з різними музичними стилями – джазом або електронікою (Śpiewacza Banda, Babooshki, Shockolad). Кураторка польсько-української програми для дітей під час Львівського місяця в рамках Wrocław ESK 2016.

Zdjęcie Dany Vinnytskiej.
Богдана (Дана) Винницька

Кая Путо – пубіцистка та редакторка, спеціалістка в темі Східної Європи та міграції. Вона пов’язана з Політичною Критикою, спілкою репортерів Реколектив та спілкою н-ост- The Network for Reporting on Eastern Europe. В 2015-2018 роках була віце-президенткою видавництва Ha!Art.

Zdjęcia Kai Puto.
Кая Путо
Logotypy partnerów festiwalu Feminatywa.