Kobiety objaśniają mi świat. Piąty panel dyskusyjny

Український варіант нижче

Kobiety objaśniają mi świat. Kobiece narracje w literaturze współczesnej

Transmisja online: https://www.facebook.com/feminatywa/

Wszystkie spotkania festiwalu będą transmitowane online na profilu Feminatywy. Transmisja będzie tłumaczona na język migowy.

Polub nas na Facebooku i bądź na bieżąco: https://www.facebook.com/feminatywa/

Śledź nas na Instagramie: https://www.instagram.com/feminatywa_festival/

Uczestniczki panelu:

• Salcia Hałas – autorka książek Pieczeń dla Amfy (Nagroda Literacka Gdynia 2017) oraz Potop (nominacja do Nagrody Nike 2020).
• Angelika Kuźniak – autorka wielu opowieści biograficznych, m.in. Papusza, Stryjeńska. Diabli nadali, Boznańska. Non finito
• Lubow Jakymczuk – poetka, scenarzystka, dramatopisarka.
• Olena Haleta – profesorka, biografistka prozaiczki i podróżniczki Sofii Yablonskiej
• Olga Wróbel – kulturoznawczyni, recenzentka literacka, założycielka bloga Kurzojady
• Iryna Vikyrchak – poetka, animatorka kultury, sekretarz Olgi Tokarczuk

Herstorie

Siedziały baby przy naftowych lampach porozwieszanych u belek, mdłe światło pełgało u sufitu, a one przędły i opowiadały sobie

Angelika Kuźniak, Soroczka

Trzy są Te, Które Wiedzą. Pani Halina, Ta, Która Wie, jest też Tą, Która Opowiada rozpoczyna poemat prozą Potop Salcia Hałas. Kobiety przędą rzeczywistość swoimi opowieściami, ale czy są one słyszane? Czy ich głosu nie przyćmiewa nadal głośna męska narracja o świecie w myśl zasady, że to silniejsi i zwycięzcy tworzą historię? A przecież kobiety wiedzą i opowiadają, tworzą herstorię, upominają się o głos dla siebie i wykluczonych – słabszych, starszych, z różnych względów wymazanych z historii, odsłaniają nam zapomniane biografie, poszerzają ogląd wielkich wydarzeń o perspektywę codzienną i prywatną.

Kobiety objaśniają mi świat

Pierwsze listopadowe spotkanie festiwalu poświęcone będzie współczesnej literaturze tworzonej przez kobiety i stawiającej w centrum bohaterki – fikcyjne, powieściowe, jak i realne, inspirowane prawdziwymi biografiami. Porozmawiamy o sposobie przedstawiania kobiet w najnowszej literaturze i ich narracji o rzeczywistości. Zapytamy o to, czy oddawanie kobietom głosu na kartach książek wpływa w jakikolwiek sposób na zmianę świata. Czy literatura tworzona przez kobiety jest skierowana wyłącznie do kobiet? Żyjemy w czasach, w których głośno możemy mówić o konieczności włączenia perspektywy kobiet, stanowiących połowę ziemskiej populacji, w uniwersalny dyskurs społeczny, polityczny i kulturalny. Czy literatura jest gotowa na zrobienie miejsca kobietom w swoich opowieściach?

Biografie autorek

Angelika Kuźniak

biografistka, reporterka, autorka opowieści biograficzno-reporterskich: Marlene (2009), Papusza (2013), Stryjeńska. Diabli nadali (2015), Boznańska. Non finito (2019), współautorka (z Eweliną Karpacz-Oboładze) Czarnego Anioła. O Ewie Demarczyk (2014), oraz (wraz z Magdaleną Budzińską) nowego wydania pamiętników Zofii Stryjeńskiej Chleb prawie że powszedni. Kronika jednego życia. Trzykrotnie honorowana nagrodą Grand Press, kilkakrotnie nominowana do Polsko-Niemieckiej Nagrody Dziennikarskiej. Za wywiad z Hertą Müller otrzymała w 2010 roku Nagrodę im. Barbary Łopieńskiej. „Za reportaże o powinności artysty, o obowiązku, jaki ma się wobec własnego talentu, wobec świata, wobec Tego, kto nam ten talent podarował” otrzymała nagrodę w kategorii Inspiracja Roku w Ogólnopolskim Konkursie Reportażystów Melchiory 2014. Za książkę Stryjeńska. Diabli nadali nominowana do Nagrody Nike. Jej najnowsza książka Soroczka została wydana w październiku 2020 r.

Olga Wróbel

kulturoznawczyni z wykształcenia, muzealniczka z zawodu, czytelniczka z zamiłowania. Założycielka bloga Kurzojady. Współpracuje z Krytyką Polityczną oraz z wydawnictwami WAB i Znak jako recenzentka wewnętrzna. Autorka komiksu Ciemna strona księżyca. Mieszka w Warszawie z mężem, córką i stadem niepokornych zwierząt.

Salcia Hałas

pisarka, ogrodniczka, animatorka. W 2017 laureatka Nagrody Literackiej Gdynia w kategorii proza za debiutancką książkę Pieczeń dla Amfy, za tę samą książkę nominowana do nagrody imienia Witolda Gombrowicza. Autorka słuchowisk radiowych, projektów społecznych oraz tekstów dramatycznych. Współpracowała między innymi z Teatrem Gdynia Główna przy projekcie Gdynia ReAktywacja, otrzymała stypendium Marszałka Województwa Pomorskiego na stworzenie spektaklu wspólnie z pacjentami Szpitala dla Nerwowo i Psychicznie Chorych w Starogardzie Gdańskim. W zeszłym roku ukazała się jej nowa książka zatytułowana Potop. W tym roku Potop otrzymał nominację do nagrody Nike.

Iryna Vikyrchak

od ponad dziesięciu lat zajmuje się zarządzaniem w kulturze i dyplomacją kulturalną. Jako dyrektorka wykonawcza oraz programowa współpracowała z wieloma festiwalami literackimi w Ukrainie i na terenach UE, została wybrana pierwszą szefową Biura Programu Kreatywna Europa w Kijowie (2016-2017), pracowała w samorządach Lwowa. Autorka trzech zbiorów poezji i tłumaczka literatury pięknej. Od października 2019 roku pracuje jako asystentka noblistki Olgi Tokarczuk i mieszka we Wrocławiu. Jedna z pomysłodawczyń festiwalu Feminatywa Polsko-Ukraińska.

Lubow Jakymczuk

poetka, scenarzystka, dramatopisarka; jest autorką wielu tomów poetyckich, w tym Moreli Donbasu (polski przekład Anety Kamińskiej; książka nagrodzona Międzynarodową Nagrodą Poetycką Fundacji Kowalowych), opowiadającego o ludziach – szczególnie kobietach – którzy przetrwali wojnę. Jej wiersze przetłumaczono na kilkadziesiąt języków. Jest autorką dwóch scenariuszy i dramatów. Jej najnowsza sztuka The Wall została wystawiona w największym i najstarszym teatrze ukraińskim – Narodowym Akademickim Teatrze Dramatycznym im. Iwana Franki w Kijowie. Jest laureatką wielu nagród literackich, a czasopismo „Nowoje Wremia” zaliczyło ją do stu najbardziej wpływowych osobistości kultury w Ukrainie. Występowała w muzyczno-poetyckim duecie z kontrabasistą Markiem Tokarem i wokalistką Ołesią Zdorowecką. Jej poezję wykonuje także ukraińsko-niemiecka wokalistka Mariana Sadowska.

Olena Haleta

poetka, tłumaczka, profesorka teorii literackiej i antropologii kulturowej, autorka książki Od antologii do ontologii o sposobach reprezentacji literatury ukraińskiej końca XX – początku XXI wieku (Nagroda Książka roku Lviv Book Forum 2015, Książka roku Litakcent 2015), badaczka współczesnej literatury ukraińskiej.

ЗУСТРІЧ 5, 20.11, Жінки пояснюють мені світ. Жіноча нарація в сучасній літературі

• Сальця Халас – авторка книжок «Печеня для Амфи» (Літературна премія Ґдині, 2017) та «Потоп» (номінація на премію «Ніке», 2020).
• Анґеліка Кужняк – авторка численних біографічних повістей, зокрема «Папуша», «Стриєнська. Чорти несуть», «Бознанська. Non finito».
• Любов Якимчук – поетка і літературна критикиня, авторка тому поезії « , як МОДА».
• Олена Галета – професорка, біографістка письменниці і мандрівниці Софії Яблонської.
• Ольга Врубель – культурознавиця, літературна рецензентка, засновниця блогу «Kurzojady» (дослівно – «Порохоїди»).
• Ірина Вікирчак – поетка, менеджерка культури, секретар Ольги Токарчук.

«Сиділи баби при гасових лампах, розвішаних на балках, приглушене світло миготіло на стелі, а вони пряли і оповідали собі» – читаємо в найновішій книжці Анґеліки Кужняк «Сорочка». «Три – це Ті, Що Знають. Пані Галина, та, Що Знає, є теж Тою, Хто Оповідає» – розпочинає поему прозою Сальця Халас. Жінки прядуть реальність своїми розповідями, але чи їх чують? Чи їхніх голосів не затьмарює досі гучна чоловіча нарація про світ, згідно з якою, сильніші і переможці творять історію? А все ж жінки знають і оповідають, творять «їїсторію», домагаються слова для себе і виключених – слабших, старших, у різний спосіб стертих з історії, відкривають нам забуті біографії, розширюють бачення визначних подій, відображаючи їх із буденної і приватної перспективи.

Першу листопадову зустріч фестивалю буде присвячено сучасній літературі, яку творять жінки, літературі, у центрі якої героїні – вигадані, романні, а також реальні, навіяні правдивими біографіями. Ми поговоримо про спосіб зображення жінок у найновішій літературі та їхню нарацію про дійсність. Запитаємо про те, чи надавання жінкам слова на аркушах книг впливає у якийсь спосіб на зміну світу. Чи літературу, яку творять жінки, адресовано виключно жінкам? Ми живемо в період, коли можемо голосно говорити про необхідність долучити перспективу жінок, які становлять половину популяції Землі, до універсального суспільного, політичного і культурного дискурсу. Чи література готова надати місце жінкам у своїх розповідях?

Анґеліка Кужняк

іографиня, репортерка. Авторка біографічно-репортажних романів: «Марлен» (2009), «Папуша» (2013), «Стриєнська. Чорти несуть» (2015), «Бознанська. Non finito» (2019); співавторка (з Евеліною Карпач-Оболадзе) книги «Чорний Ангел. Про Еву Демарчик» (2014) та нового видання щоденників Зофії Стриєнської «Хліб майже насущний. Хроніка одного життя» (разом з Маґдаленою Будзінською). Триразова лауреатка премії Grand Press, кількаразово була номінована на Польсько-Німецьку журналістську премію ім. Тадеуша Мазовецького. За інтерв’ю з Гертою Мюллер отримала в 2010 році Премію ім. Барбари Лопенської. «За репортажі про повинності митця, про обов’язок щодо власного таланту, щодо світу, щодо Того, хто нам цей талант подарував» отримала нагороду в категорії «Натхнення року» в Загальнопольському конкурсі репортерів «Melchiory» 2014 року. За книгу «Стриєнська. Чорти несуть» була номінована на Літературну премію «Ніке». Найновішу книжку авторки «Сорочка» видано в жовтні 2020 року.

Ольга Врубель

культурознавиця за освітою, музейниця за фахом, читачка за покликанням. Засновниця блогу „Kurzojady” (дослівно – „Порохоїди”). Співпрацює з часописом „Політична Критика” та – як внутрішня рецензентка – з видавництвами „W.A.B.” i „Знак”. Авторка коміксу „Темна сторона місяця”. Мешкає у Варшаві з чоловіком, донькою і зграєю норовливих тварин.

Салча Халас

Письменниця, садівниця, аніматорка. Лауреатка Літературної премії Ґдиня 2017 року в номінації проза за дебютну книгу “Pieczeń dla Amfy”, з цією ж книгою була номінована на премію імені Вітольда Ґомбровіча. Авторка драматичних творів, радіоп’єс та соціальних проектів. Співпрацювала з театром Ґдиня Головна (Gdynia Główna) над проектом Ґдиня РеАктивація (Gdynia ReAktywacja), отримала стипендію Маршалка Поморського Воєводства на створення вистави спільно з пацієнтами психіатричної лікарні в Старогарді-Ґданському. Минулого року видала ще одну книгу “Потоп” („Potop”). А цього року ця книга була номінована на літературну премію “Ніке” (Nike).

Ірина Вікирчак

вже більше десяти років працює в галузі менеджменту культури та культурної дипломатії. Співпрацювала як виконавча директорка та кураторка з багатьма літературними фестивалями в Україні та Європі, була обрана першою керівницею Національного бюро програми „Креативна Європа в Україні” (2016-2017), працювала у місцевому самоврядуванні Львова. Авторка трьох поетичних збірок та перекладачка. З жовтня 2019 р. працює в якості асистентки Нобелівської лауреатки з літератури Ольги Токарчук та живе у Вроцлаві. Одна із авторок ідеї фестивалю Фемінатива польсько-українська.

Любов Якимчук

поетеса, драматургиня, сценаристка; авторка багатьох поетичних збірок, зокрема, книжки «Абрикоси Донбасу» (польський переклад Анети Камінської; збірка була відзначена премією американського фонду Ковалевих), яка розповідає про людей – зокрема жінок – які пережили війну. Її вірші було перекладено на кілька десятків мов. Авторка двох сценаріїв і п’єс. Її остання п’єса «Стіна» виставлялася в одному з головних театрів України – Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка. Лауреатка багатьох літературних премій, журнал «Новое Время» зарахував її до топ-100 найвпливовіших людей культури в Україні. Виступала в музично-поетичному дуеті з контрабасистом Марком Токарем і вокалісткою Олесею Здоровецькою. Пісні до її віршів виконує також українсько-німецька співачка Мар’яна Садовська.

Олена Галета

поетка, перекладачка, викладачка теорії літератури і антропології культури, авторка книжки «Від антології до онтології», присвяченої способам репрезентації української літератури кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. (премії «Найкраща книга Форуму-2015» і «ЛітАкцент року – 2015»), дослідниця сучасної української літератури.